Огляд Україна БрюссельСуспільство

Лобіювання України в Брюсселі: мотиви, способи та можливості.

Brussels Ukraine Review presentation

Або як ефективно взаємодіяти на користь Києва

На основі інтерв’ю з Франком Швальба-Готом, брюссельським «королем нетворкінгу»

Один зі співзасновників німецької Партії зелених та перший «зелений» член Європейського парламенту, Франк Швальба-Гот відомий у Брюсселі як «король нетворкінгу». За більш ніж 30 років у столиці ЄС Франк реалізував безліч різноманітних проєктів, організував десятки конференцій і допоміг сотням людей донести до політиків свої ідеї, які здатні надихати. Він також організовує заходи, що об’єднують спеціалістів різних національностей та сфер діяльности, бо переконаний, що «сам на сам ми не можемозмінити світ на краще, для цього треба спілкуватися з іншими». Понадте, щомісяця він запрошує молодьз різноманітних куточків світу відвідати різноманітні заходи у Брюсселі, зустрітися з відомими політиками й громадськими активістами та повчитися досвіду у нього. Франк переконаний: один місяць у Брюсселі може дати досвід, що змінить ціле життя.

Столиця Європейського Союзу (ЄС), штаб-квартира НАТО, локація багатьох інших міжнародних політичних та комерційних організацій, Брюссель залишається одним з найкращих місць для просування нових ідей, які стануть у пригоді всьому світу. Місто є навіть кориснішим для країн, що розвиваються, оскільки вони намагаються наздогнати та триматися на рівні з демократичними та економічними здобутками. Ось чому бути почутою у Брюсселі є надзвичайно важливо для України – країни, яка прагне європейських цінностей та спрямована на інтеграцію з ЄС. У Брюсселі є декілька українських організацій, що працюють на досягнення цієї мети. Окрім офіційних дипломатичних місій України в ЄС та НАТО, Посольства України в Бельгії, у бельгійській столиці діють «Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі», «Промоут Юкрейн» («PromoteUkraine»), «Об’єднання українок Бельгії», «Бізнес Рада ЄС – Україна» та інші. Одні з них сфокусовані на питаннях культури, інші прагнуть стати впливовими гравцями на українсько-європейській політичній арені. У столиці ЄС також діють окремі українці, які взяли на себе відповідальність за промоцію України, працюючи вполітиці або бізнесі. Оскільки активне лобіювання України почалося лише після Євромайдану, українцями потрібно засвоїти ще багато уроків.

Ми запитали у Франка, як Україні скористатися можливостями лобіювання, які існують у Брюсселі (наприклад, можливість впливу на політику ЄС через треті країни).

Франк наголошує, що політика ЄС переважно заснована на консультаціях. Квазіуряд ЄС – Європейська комісія (Єврокомісія) – регулярно консультується зі стейкхолдерами на кшталт асоціацій та об’єднань до початку процесу створення нових політик або законодавства та, власне, й під час роботи над ними. Цінним для України може стати те, що більшість організацій, асоціацій та аналітичних центрів Брюсселя передбачають повне, асоційоване членство або статус спостерігача. До прикладу: найбільша можливість нетворкінгу в Брюсселі для всіх, хто причетний до галузі охорони навколишнього середовища – це Європейське екологічне бюро (ЄЕБ) – мережа, що об’єднує більш ніж 150 громадських організацій у цій царині. Окремі країни, що не є членами ЄС, стали партнерами ЄЕБ. Зокрема, це Міжнародна асоціація охоронців річок з Молдови (Еко-ТІРАС), повний член ЄЕК, а найбільш досвідчений представник цієї асоціації навіть став членом правління ЄЕК.

Наскільки відомо «королю нетворкінгу», українці мало користуються перевагами, які надає членство в професійних об’єднаннях, аналітичних центрах або громадських організаціях. Брюссель навіть більше, ніж Женева чи Нью-Йорк, є центром проактивної поведінки. Франк зазначає: «З мого досвіду, проактивність в інституційному плані не закладена у генетичній пам’яті пострадянської культури». Сам Франк Швальба-Гот завжди відкритий до нових можливостей, які дарує життя. Прогулюючись Брюсселем, він споглядає навколо і, помітивши цікаве, не пропускає шанс зупинитися (навіть якщо він поспішає на зустріч) та познайомитися з кимось або чимось новим. Він активно обмінюється візитівками.

Під час нашої прогулянки Європарламентом, він вітається з його членами, їхніми помічниками та навіть з невідомими особами. Ця неординарна персона завжди відкрита, щаслива та доступна до спілкування з людьми. Він захоплюється співпрацею, об’єднує абсолютно різних за сферами діяльности людей та вчить їх взаємодіяти. Франк продовжує: «Українським асоціаціям або НУО варто шукати брюссельські організації з дотичними сферами інтересів та приєднуватися до них. Для університетів це може бути, наприклад, Європейська асоціація університетів, для профспілок – Європейська конфедерація профспілок тощо. Участь у цих організаціях не завжди обумовлена членськими внесками. Більшість із них зацікавлена у розширенні географії співпраці. Крім того, розмір внеску для університету, компанії або іншої організації з України може бути меншим, ніж для аналогічних учасників із Франції або Німеччини».

Франк називає чотири переваги членства в наявних у Брюсселі об’єднаннях для українських організацій.

По-перше, поінформованість про плани розвитку законодавства ЄС та можливість вплинути на них.

По-друге, можливість познайомитися та співпрацювати з людьми, які виконують роботу, подібну до вашої, але в інших умовах, і які можуть поділитися власним досвідом та викликами. Це не лише допоможе вам знайти нові підходи, а й розширить ваш професійний світогляд.

По-третє, належність до великої сім’ї: ви не відчуватимете себе покинутими на узбіччі між ЄС та Росією.

І по-четверте, шанс знайти партнера для вашого майбутнього проєкту.

Франк підсумовує: «Найкращий час відвідати Брюссель, звісно, коли там відбуваються заходи у вашій сфері інтересів. Усі без винятку згадані об’єднання проводять загальні збори, на яких зустрічаються їхні члени. Відвідати їх – найкращий, але не єдиний шанс. Дуже результативним буде затриматися ще на два-три дні, щоб закріпити контакти з людьми, з якими ви познайомилися. Вам також варто скористатися можливістю поспілкуватися з посадовими особами Єврокомісії та членами комітетів Європарламенту, відповідальними за питання, пов’язані з Україною».

Після короткого спілкування з Франком Швальба-Готом ми дійшли висновку: світ став би кращим, якби кожна особа з різними поглядами була б так само ж відкритою до спілкування з іншими, як Франк.

Ми виходимо з будівлі Європарламенту, і, замість того щоб, побачивши нову виставку, подумати: «Немає часу, мерщій додому!», усвідомлюємо: «Це може бути нова можливість!» І ми підходимо ближче, цікаво проводимо час, обмінюємося візитівками з іншими відвідувачами. Непросто полишити нашу маленьку зону комфорту, почати зустрічати нових людей, підходити до незнайомців… Однак саме так працює світ сьогодні. Щоб бути демократичною країною, відкритою до глобальних можливостей, Україна має стати на цю стежину. Як ми вже переконалися, діяльність та розробіток у Брюсселі проєктів, що захоплюють, вимагає проактивного підходу, ентузіазму, оптимізму та відкритості.

Сподіваємося, що використовуючи ці рекомендації, а також можливості, надані Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, у Брюсселі буде все більше і більше українських стейкхолдерів, які наближатимуть Україну до ЄС.

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Конституційний Суд України запідозрили в грі на боці корупціонерів

ОпініяСуспільство

Нікарагуа – рівноцінний партнер Росії

НовиниСуспільство

Лукашенко звинуватив Литву і Польщу в фінансуванні мітингів у Білорусі

НовиниСуспільство

Авіакатастрофа в Ірані: глави МЗС 5 країн обговорили розслідування