Огляд Україна Брюссель

Не курортний Крим

Внаслідок мілітаризації півострів перетворився на військову зону

За п’ять років незаконної окупації Крим перетворився із курортної зони на військову. Росія активно стягає туди свої війська та техніку.  Мілітаризація півострова додатково до ядерного арсеналу, який має Москва, загрожує не тільки Україні, а й усьому континентові – попереджають експерти. 

Ядерний статус півострова?

Росія розпочала активно нарощувати свою військову присутність у Чорному морі майже одразу після анексії півострова. За оцінками фахівців – кількість озброєння зросла більше ніж вдвічі. Журналісти та правозахисники констатують, що Кремль не гаяв часу та відновив численні радянські військові об’єкти, збудував нові бази та відрядив туди військовиків.

Далі – більше. Українські посадовці кажуть про те, що Москва готує підгрунтя для того, аби розмістити на півострові ядерну зброю. Про таку загрозу ще навесні заявив Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко. На підготовчому комітеті Оглядової конференції 2020 року з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї він попередив, що підготова Росією інфраструктури для розміщення зброї масового знищення «загрожує європейському континенту та світові».

Дані про плани переміщення ядерної зброї до Криму підтвердили також в українській розвідці. Мовляв, на півострові з’явилися ракети, здатні носити ядерні боєголовки, а Міноборони Росії активно проводить навчання з їхнього застосування.

Про те, що це не просто припущення, свідчить резолюція ОБСЄ щодо мілітаризації Криму, ухвалена в липні цього року.  «(ОБСЄ – авт.) висловлює свою серйозну стурбованість з приводу посилення мілітаризації Кримського півострова та наміру Російської Федерації розмістити в цій зоні ядерну зброю, що порушує неядерний статус України та ще більше підриває глобальний, європейський та регіональний мир та безпеку», – йдеться в документі.

Факт, що небезпека розміщення ядерної зброї на півострові не є примарною, підтверджує і зростання частоти військових навчань країн НАТО у Чорному морі. Зокрема й тих, що спрямовані на відпрацювання конфлікту із використанням зброї масового знищення.

Нарощуючи військову присутність у регіоні, Володимир Путін убиває відразу кількох зайців. По-перше, це тиск на Україну: блокування судноплавства та створення постійної напруги у регіоні. По-друге, Крим вже кілька років є стратегічним пунктом тиску на союзників НАТО на Близькому Сході – так Кремль намагається стримати розгортання сил НАТО в Туреччині та інших країнах. Подейкують, що через кримські порти Росія постачає зброю до Сирії. Про це неодноразово говорив експрезидент України Петро Порошенко. Наприкінці серпня влада Сирії та керівництво так званої Кримської республіки підписали торгову угоду, яка серед іншого передбачає створення регулярного вантажного морського сполучення між Кримом та Латакією. Обидві республіки, що перебувають під санкціями ЄС та США, планують перевозити фрукти, природні ресурси, обладнання та інструменти.

Мілітаризація зі шкільної лави

Про те, що Крим поступово перетворюють на військову базу, свідчать цифри. Якщо до анексії Криму у Севастополі (тоді орендованому Росією) базувалися близько 12 тисяч російських військовиків, то тепер їх, за підрахунками української розвідки, 31 тисяча. У перспективі збільшення контингенту до 40 тисяч. А кількість російських бронетранспортерів, наприклад, зросла у понад сім разів (!) – із 92 у 2013-му році до майже 700 одиниць.

Звісно ж, мешканці півострова відчувають, що тепер вони живуть у новій, мілітаризованій реальності, де боротьба за туриста та чистота місцевих пляжів відходять на другий план. У Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2019 року, підготованій в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини, відзначається наступне:

 «У звітному періоді пройшла дев’ята від початку окупації кампанія з призову чоловіків, мешканців Криму до Збройних сил Російської Федерації. Під час цієї кампанії, яка закінчилась у червні 2019 року, з Криму було призвано щонайменше 3300 чоловіків, що стало найбільшою кількістю порівняно з усіма попередніми такими кампаніями в Криму від 2015 року, коли почався примусовий призов. Разом із цією цифрою загальна кількість кримських призовників становить щонайменше 18 тисяч чоловіків. Деякі особи, призвані в рамках весняної кампанії 2019 року, як і в попередні чотири призови з 2017 року, були скеровані на військові бази у Російській Федерації»

Організація засуджує примусовий призов, як такий, що порушує норми міжнародного права: «Як окупаційна держава, Російська Федерація повинна дотримуватися міжнародного гуманітарного права, яке забороняє примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити у її збройних чи допоміжних силах. Будь-який тиск або пропаганда щодо добровільного вступу до армії забороняється».

Проте міжнародні норми, як відомо, квазікерівництву півострова не наказ. У Криму йде активна пропаганда служби в армії серед дітей та підлітків! Представники так званих козачих дружин організовують ушколах «патріотичні» заходи, на яких закликають дітей бути готовими «служити батьківщині».

На півострові регулярно проводять військові зльоти дітей та молоді, де їх навчають основ військової справи. Мета таких заходів – заохотити молоде покоління до служби на користь Росії.

Багато кримських шкіл сформувало військові класи, а дітей віком від восьми років запрошують записатись у Юнармію – російський патріотичний молодіжний рух. Таке явище, як військово-патріотична освіта, переважно притаманне тоталітарним режимам, уже викликало шквал «занепокоєння» серед експертів і правозахисників. Проте допоки режим санкцій світової спільноти продовжує свою «м’яку дію», тисячі мешканців півострова на повну відчувають нові жорсткі умови свого життя. Хоча протестувати наважуються лише одиниці.

Вікторія Розендаал, експерт НУО «Promote Ukraine», Брюссель 

Схожі публікації
Аналітика та дослідженняОгляд Україна Брюссель

40% респондентів бачать у пандемії конспірологію - результати опитування

Огляд Україна БрюссельСуспільство

Земля для українців або історія одного мораторію

КоментаріОгляд Україна Брюссель

Дезінформація може вбити

Огляд Україна Брюссель

Які уроки Чорнобиля корисні в боротьбі з COVID-19?

Worth reading...
Пандемія кібервірусу