БезпекаЛідс Юкрейн

Оксана Сироїд: «Мінськ» – це про капітуляцію, а не про перемогу

Syroid

Оксана Сироїд написала про «Мінську» мишачу вовтузню для Lviv Security Forum

У лютому 2017 року танкісти та артилеристи, які стояли в районі Бахмута, розповідали про приниження, які переживало українське військо у зв’язку з проголошенням чергового «припинення вогню».

Вони розповідали про те, як Росія і найманці обстрілюють позиції української піхоти, і про те, як їм не дають можливості підтримати вогнем своїх. Розповідали, як щоранку до них в розташування приїжджали представники моніторингової місії ОБСЄ, аби ватними спонжиками перевірити жерла гармат, чи не виявиться там слідів пороху – чи раптом не виїжджали українські військові вночі аби захищати своїх же солдат.

Цьому передували Іловайськ і Дебальцеве. У той час, як українських солдатів фактично відстрілювали під Іловайськом, президент Порошенко вдавав, що нічого не відбувається, і урочисто приймав парад у центрі столиці. У той час як наші військові без боєприпасів і техніки вибиралися з оточення під Дебальцевим, президент Порошенко розповідав про плановий відступ. Робив він це для того, аби підписати Мінські домовленості. Перші і другі. Для того, щоб вже 16 вересня 2014 року змусити Верховну Раду проголосувати за принизливий закон «про особливий статус». Для того, щоб 16 липня і 31 серпня 2015 року пропихати цей особливий статус в українську Конституції.

Сьогодні ми бачимо чергову мишачу вовтузню довкола «Мінська». Чергове «всеосяжне припинення вогню», яке безславно завершилося в першу добу 111 обстрілами. Чергові спроби міжнародної спільноти змусити перестати стріляти, і вчергове не Росію (бо її ж там немає відповідно до «Мінська»), а Україну. Чергову спробу Леоніда Кучми втекти з нікчемного процесу. Черговий шантаж Росії. Чергові загадкові натяки на компроміси в Україні.

Президент Зеленський ще не знає, але його «Іловайськом» стало понівечене тіло Миколи Іліна. В той час, як Росія демонструвала звірство і зухвалість стосовно військового медика, Верховний Головнокомандувач «приймав парад» всеосяжного припинення вогню. Більш того, той час, як Росія демонстративно творила злочин проти людяності, Україна і міжнародна спільнота демонстративно цей злочин ковтали.

Немає різниці між Кучмою і Кравчуком. Бо «Мінськ» про капітуляцію, а не про перемогу. Так само не варто шукати вибору між Порошенком та Зеленським. Вони однаково не здатні захистити Україну та українців. Причина також однакова – вони однаково не мають ідентичності зі своєю країною і з громадянами своєї країни, і однаково її вдають (просто Петро Порошенко виявився кращим актором).

Різниця між ними тільки в тому, що президент Порошенко продавав честь України за гроші, а президент Зеленський робить це зі страху.

При цьому рецепт виживання і успіху залишається незмінним:

  • повноцінно юридично визнати факт російської агресії в Україні, і факт окупації частини території України, ізолювавши окуповані території;
  • вимагати визнання злочину агресії і окупації на міжнародному рівні, і покарання за нього (навіть якщо це забере 50 років). Для цього треба забути слова «конфлікт на Сході України», «сепаратисти» і «проросійські бойовики» – там російсько-українська війна, російські окупаційні війська і російські найманці;
  • ніколи не розділяти питання Криму і Донбасу;
  • карати в Україні і вимагати міжнародного покарання за воєнні злочини, злочини проти людяності і злочин агресії, скоєні Росією. Так як це сьогодні роблять Голландці у справі збитого літака.

Будь-яка патріотична риторика й істерія без визнання факту злочину і покарання за нього це «на продаж», а не за державу і людей.

Довідка

Оксана Сироїд – народний депутат України 8 скликання, обрана від «Об’єднання «Самопоміч». Заступник Голови Верховної Ради.

З 19 жовтня 2019 року – голова партії «Об’єднання «Самопоміч». До того була членом Політради партії та головою Київської міської організації.

У 2014 році була експертом групи з питань реформи судової влади, конституційної та адміністративної реформ «Реанімаційного Пакету Реформ».

У 2016 році виступила категорично проти ідеї надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей. У липні 2019 року Сироїд разом з іншими народними депутатами звернулася до Конституційного Суду України подання щодо визнання неконституційними законів про особливий статус Донбасу та про амністію колаборантів і найманців. Наприкінці січня цього року КСУ відмовився перевіряти конституційність цих законів.

Схожі публікації
БезпекаНовини

Росію звинуватили в підготовці кібератаки на Олімпіаду-2020

БезпекаНовини

На Донбасі визначили нові ділянки розведення військ

БезпекаНовини

РФ «гучно» вийшла з тристоронніх консультацій щодо збиття МН17

БезпекаНовини

Британська контррозвідка вважає Росію найбільшою проблемою