Прокремлівська пропаганда в Білорусі: класифікація наративів

Загалом глобальні наративи прокремлівських ЗМІ, спрямовані на білоруську аудиторію, можна описати наступним чином: Захід у всіх його проявах – поганий і агресивно налаштований щодо Білорусі, Росії та інших непідконтрольних йому країн; Білорусь належить до Російської цивілізації, її майбутнє можливе лише в альянсі з хорошою РФ або навіть в її складі.

Ці метанаративи розбиваються на безліч більш конкретних сюжетних ліній, що мають відношення до конкретних країн і подій. Набори основних прокремлівських пропагандистських наративів, що просуваються на аудиторії різних країн, не однакові. Так, аналіз основних дванадцяти пропагандистських наративів польської редакції Sputnik вказує, що близько половини з них перетинаються з групою найбільш повторюваних пропагандистських наративів Sputnik Білорусь.

Однак інша половина має відношення до тлумачення історичних подій Другої світової війни і взаємин Польської Народної Республіки з СРСР, в той час як серед основних пропагандистських сюжетів Sputnik Білорусь багато тем стосуються України, балтійських країн і колективного Заходу.

Важливо відзначити, що набір пропагандистських наративів також дещо відрізняється від одного мультимедійного видання до іншого. Редакційна політика різниться за цілою низкою причин. Наприклад, деякі онлайн-ресурси, хоч і публікують регулярні матеріали щодо Білорусі, але мають певну специфіку (наприклад, Ukraina.ru зосереджений на українських подіях, а Rubaltic.ru – на балтійських країнах).

Sputnik Білорусь, регулярно просуває різноманітні антиукраїнські і антизахідні сюжети, однак в порівнянні з деякими іншими прокремлівськими ЗМІ, більш обачний щодо публікації відверто антибілоруських посилів і риторики, оскільки є акредитованим в Білорусі ЗМІ.

Нарешті, в світлі білоруського політичної кризи надзвичайне поширення отримали пропагандистські наративи про неспроможність функціонування білоруської державності без Росії і про приналежність країни до Руського світу, про так звану насильницьку білорусизацію, фашистський характер білоруських історичних символів, а також про опозиціонерку Світлану Тіхановську і білоруську опозицію як маріонеток Заходу.

Крім цього, друге дихання отримали класичні пропагандистські наративи про агресивні дії західних країн і України щодо Білорусі і конспірологія щодо білоруських протестів як планомірних, штучно створених антиросійських провокацій.

Протягом часу різні значущі суспільно-політичні процеси, локальні і глобальні історичні події обігруються в рамках основних пропагандистських сюжетів. Наприклад, в світлі активної стадії війни в Сирії і великих міграційних потоків в країни Євросоюзу, на білоруську аудиторію через контент Sputnik Білорусь та інші прокремлівських ЗМІ просувалися наративи про агресивний Захід і неминучий занепад Євросоюзу через міграційну кризу.

На фоні коронавірусної пандемії прокремлівські джерела поширювали пропаганду про неминучий занепад України та західних країн через їхню нездатність впоратися з пандемією, про зростання фашистських тенденцій в балтійських країнах на тлі епідемії, катастрофічну відсутність солідарності серед західних країн і ряд інших сюжетних ліній.

Найбільше пропагандистських публікацій в прокремлівських ЗМІ щодо Білорусі або спрямованих безпосередньо на білоруську аудиторію можна класифікувати в чотири групи, відповідно до країни або країн, які є об’єктом пропаганди. А саме наративи щодо Білорусі, України, Польщі та балтійських країн, а також інших західних країн. Підвищена увага прокремлівських ЗМІ в Білорусі до України, Польщі та балтійським країн пов’язана з планами послідовної дискредитації всіх сусідніх з Білоруссю країн, крім Росії.

 Основні висновки

Категоризація наративів виходячи з країни або країн, які є об’єктом пропаганди має певні недоліки. Зокрема, відбувається повторюваність сюжетних ліній про агресивні дії, васальний/маріонетковий статус, фашистські тенденції. З іншого боку, це підкреслює основні прийоми і магістральні сюжетні лінії прокремлівської пропаганди.

У спрямованих на білоруську аудиторію публікаціях прокремлівських

ЗМІ зустрічаються і інші, досить рідкісні сюжетні лінії і конспірології, які або зовсім не відповідають будь-якому з наративів, або потрапляють в якійсь із них з великою часткою умовності.

Запропонований варіант категоризації наративів при своїй практичності є лише одним з можливих. Слід зауважити, що кожен з зазначених наративів може розбиватися на безліч різних модифікацій і, таким чином, утворювати ціле дерево (під) наративів.

Білорусь:

• Білорусь – частина «Русского мира».
• Майбутнє можливо лише в союзі з Росією.
• Історія Беларусі – безславна.
• Русофобія і витіснення російської мови.
• Державність, мова і культура неповноцінні.
• Національні символи – фашистські.
• Опозиція і активісти – маріонетки Заходу.

Україна:

• Країна під зовнішнім управлінням Заходу.
• Україною правлять фашисти, нацисти.
• Без союзу з Росією розвал неминучий.
• Приєднання Криму до Росії виправдано.
• Росія не пов’язана з конфліктом на Донбасі.
• Агресивні плани щодо Білорусі.
• Малайзійський «Боїнг» збив Київ.

Польща і балтійські країни:

• Імперіалізм і загарбницькі плани Польщі.
• Русофобія і антиросійські плани.
• Соціально-економічна деградація.
• Маріонетки і васали Брюсселя, НАТО і США.
• Тоталітаризм, фашизм і неонацизм.

 Колективний Захід:

• Агресивні плани, у т.ч. «Кольорові революції».
• Євросоюз як нацистська Німеччина.
• Євросоюз і країни ЄС – васали США і НАТО.
• Економічний і моральний занепад Заходу.
• Русофобія і антиросійські дії.
• Внутрішні розбіжності, колапс неминучий.
• Захід атакує Росію через Білорусь.

Довідка

Дослідження iSANS – міжнародна ініціатива експертів з різних країн, спрямована на визначення, аналіз і протидію гібридним загрозам демократії, верховенству закону і суверенітету країн Західної, Центральної та Східної Європи і Євразії.

Воно пропонує систематизацію комплексу прокремлівської пропаганди в Білорусі, або спрямованої на білоруську аудиторію. Засноване на систематичному вивченні декількох тисяч матеріалів більше 50 відповідних інтернет-сайтів і мультимедійних видань.

Андрій Єлісєєв, голова Моніторингової группи iSANS, директор аналітичного центру EAST