Огляд Україна БрюссельСуспільство

Справа Шеремета: запит на правду versus політичне замовлення

Минуло вже багато місяців із моменту резонансного брифінгу 12 грудня в МВС, у якому взяли участь керівництво міністерства, очільники Національної поліції, Генпрокуратури і сам Президент Зеленський. У такому незвичному форматі було проголошено, що відбувся прорив у гучній справі, розслідування якої, здавалося, зайшло у глухий кут. Тоді повідомили про затримання «ймовірних виконавців» замаху на життя Павла Шеремета, журналіста, який загинув 20 липня 2016 року від вибуху авто в центрі Києва.

За три з половиною роки, що минули з часу загибелі Шеремета, незважаючи на всі обіцянки згори «взяти під особистий контроль» і «докласти всіх зусиль», прогресу у справі не спостерігалося. Це виглядало кричуще через резонансний характер злочину. Неофіційно вважалося, що відомий білоруський журналіст, який тривалий час працював у Москві, а згодом перебрався до Києва, був усунутий руками російських спецслужб, які йому помстилися. Шеремет загинув у машині, що належала Альоні Притулі, керівниці сайту «Українська правда». В останні роки Шеремет і Притула жили у цивільному шлюбі.

Грудневий брифінг у МВС став справжньою інформаційною бомбою. Громадськості та Президентові були продемонстровані нібито чисельні докази причетності до вбивства Шеремета волонтерів, військовослужбовців і ветеранів ЗСУ. Затримані були дитячий кардіохірург і волонтерка Юлія Кузьменко, військовий медик із 25-ї повітряно-десантної бригади Яна Дугар і музикант, сержант ЗСУ Андрій Антоненко. До справи нібито виявилося причетним також подружжя Владислава та Інни Грищенків, які були затримані раніше за іншою справою, що пов’язана із замахом на життя підприємця. Грищенки також брали участь у боях на сході України, а Владислав є військовим фахівцем із вибухових пристроїв. Ще один підозрюваний ветеран, Іван Вакуленко, покінчив життя самогубством після того, як йому надійшла повістка свідчити у справі Шеремета.

Сумнівів продемонстрованому успіху слідчих Нацполіції додавали політичні обставини, що супроводжували гучну піар-акцію МВС. Арсен Аваков очолює міністерство з лютого 2014 року і був включений до складу уряду Олексія Гончарука із застереженнями: єдиний представник старої політичної еліти в новій команді, він мав довести свою ефективність, і випробувальний термін йому був наданий Президентом до Нового року. Самому ж Володимиру Зеленському потрібно було завершити рік на високій ноті, продемонструвати результати там, де це не спромоглася зробити попередня влада. Отже, інтереси Президента й голови МВС збіглися, і це підштовхнуло Зеленського до сумнівного кроку – взяти участь у презентації поліцейських успіхів у справі Шеремета. Тим самим голова держави особистою присутністю мимоволі підтримав звинувачення, що, звісно, абсолютно неприпустимо ані з правової, ані з етичної точки зору.

Зараз, коли минуло три місяці, недоречність такого вчинку Президента стає ще очевиднішою. На самому брифінгу керівники поліції та МВС неодноразово заявляли, що оприлюднені докази – це лише невелика частина свідчень на користь версії про організацію, яка ставила на меті «дестабілізацію в країні шляхом убивства відомої людини». Тоді ж запевняли, що доказів набагато більше, але їх не розголошують, щоби не зашкодити слідству. З того часу відбулися судові засідання, на яких сторона звинувачення виглядала вкрай непереконливо.

Серед найбільш очевидних суперечностей – відеозапис, де зафіксовані особи, які заклали вибуховий пристрій під авто Шеремета. За версією слідства, на ньому Яна Дугар та Андрій Антоненко. Але розбіжність у зрості Антоненка й людини на записі складає близько десяти сантиметрів. Водночас Дугар пройшла перевірку на поліграфі, яка вказує на її непричетність. Жінка, яка при підготовці до замаху фотографувала відеокамери неподалік від місця проживання Шеремета і Притули, виявилася мало схожою на Юлію Кузьменко. Залучення британського експерта Айвана Бірча до ідентифікації підозрюваних за специфікою їхньої ходи викликало більше питань, аніж відповідей, та й відбулося це з порушенням процедурних вимог.

Отже, резонансна справа поки не складається до купи. І хтозна, можливо, що в ній намішані реальні епізоди та учасники разом із тими, котрі штучно притягнуті слідством лише на підставі спільного знайомства та даних оперативного прослуховування їхніх телефонних розмов. Подекуди ті діалоги не містять прямих свідчень причетності підозрюваних до злочину, хоча йдеться про ідеї «підбадьорити» байдужий до війни Київ шляхом обстрілу з «Градів» або організувати імітацію побиття поліцією відомого громадського діяча. Цілком можливо, що бажання високого керівництва дати політично потрібний результат зіграло поганий жарт зі слідством.

На пряме запитання кореспондента «Інтерфакс-Україна», чи не шкодує Президент, що прийшов свого часу в МВС на презентацію перших результатів розслідування справи про вбивство Шеремета, Володимир Зеленський нещодавно відповів, що не жалкує. «Я був дуже радий, що ми зрушили таку серйозну справу. Якщо це неправда по справі Шеремета, якщо суд вирішить, що звинувачення не обґрунтоване до кінця і не вистачає доказів, то всі правоохоронці, хто займався цим, вони вибачаться, як мінімум. Вони можуть вибачитися, якщо це просто була помилка, а якщо там були якісь спеціальні речі, то вибаченням не закрити таку справу. До речі, якби був такий же кейс по Гандзюк, я б теж прийшов. Тому що для мене це важливо. Ми обіцяли за наш термін закінчити всі ці справи, встановити замовників і вбивць. Ми повинні це зробити», – наголосив очільник держави.

Звісно, Президент не може відкрито визнати помилку, тому що у такому разі мають бути миттєві кадрові висновки. Для Арсена Авакова перспектива розслідування справи Шеремета багато що означає, адже це була обіцянка міністра – переконливо довести справу до кінця, і саме він «затягнув» Зеленського на горезвісний брифінг. У разі провалу вибаченнями не відбутися. Тим більше, що кожне судове засідання супроводжується активною участю побратимів обвинувачених. До нього прикута увага преси, яка миттєво доносить суперечності та непереконливі тези звинувачення до широкої громадськості.

Останнім часом із МВС лунають натяки, що до замаху на Шеремета якимось чином причетна Служба безпеки України. На початку лютого колишня прес-секретарка полку поліції «Дніпро-1» та батальйону «Донбас» Василина Мазурчук оприлюднила власну переписку із прес-секретарем МВС Артемом Шевченком, де останній називає Павла Шеремета «російським агентом» і ділиться думкою, що учасники справи стали жертвою операції контррозвідки СБУ: «опера-контрики накосячили» та «втянули ребят в мокрое». Про тісний «робочий» зв’язок підозрюваних із СБУ прямо каже заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Вірогідно, саме такий скандальний висновок слідства, з виходом на високих замовників, обіцяв Зеленському Аваков у грудні. У будь-якому разі покласти справу на полицю і забути про неї вже не вийде.

Певною запорукою того, щоби слідство щодо вбивства Павла Шеремета не перетворилося на замовний процес, могло б стати створення тимчасової слідчої комісії для контролю за розслідуванням. Відповідний проєкт постанови зареєстрований у Верховній Раді. Свого часу такій комісії у справі замаху на Катерину Гандзюк вдалося вчинити необхідний тиск на правоохоронців і владу, що не дозволило спустити слідство на гальмах. Недавні затримання Ігоря Павловського й Олексія Левіна (Москаленка) свідчать про значний прогрес у справі. Хочеться вірити, що і розслідування вбивства Шеремета під громадським та парламентським контролем наблизить нас до істини, а не лише вивалить у фокус суспільної уваги брудні розборки між силовими відомствами України.

Леонід Швець

Леонід Швець

Леонід Швець – відомий в Україні політичний оглядач і публіцист, хедлайнер найвідоміших економічних і політичних видань в Україні. Регулярно бере участь у теле- й радіопередачах, ток-шоу як політичний експерт. Закінчив Харківський Державний Університет (зараз ХНУ) імені В.Н.Каразіна, історик, кандидат політичних наук.

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Високопосадовці Угорщини незаконно агітували на місцевих виборах в Україні

НовиниСуспільство

До поліції надійшло 4375 заяв щодо порушення виборчого процесу

НовиниСуспільство

Українці обирають місцеву владу

НовиниСуспільство

ООН залучила понад 500 млн дол. допомоги потерпілим через війну на Донбасі