БезпекаСуспільство

Суд визнав: родина з Донбасу постраждала через збройну агресію РФ

Court Crimia

Родина Здоровцових з Амвросієвки допомагала українській армії від початку збройної агресії. Їх не зупинило ані залякування місцевих бойовиків, ані вибиті вікна, ані погрози фізичні розправи.  Втім, після вимушеного переїзду з окупованої території у Дніпро, їм довелося поборотися в судах, аби довести, що причиною переїзду та втрати всього майна стала російська збройна агресія.

Tetyana Zdorovtseva expertkaВлітку 2014го у м. Амвросієвка, коли армія окупанта почала насуватися,  Тетяна Здоровцова з чоловіком активно допомагали українській армії. Допомагали, як могли – шукали великі  карти місцевості, постачали продукти та одяг, і навіть рили окопи. Здавалося, перемога зовсім близько. Все змінилося, коли стало відомо, що Росія вислала військове підкріплення. Місцеві сепаратисти заметушилися і, розуміючи безкарність, почали залякувати та погрожувати розправами проукраїнським мешканцям. Українська армія готувалася відступати і військові запропонували подружжю вийти під їхнім захистом, адже лишатися означало для них фактично смертний вирок. І подружжя, в чому були, покинули свій облаштований будинок назавжди, поїхавши в нікуди. Родина переїхала до  Дніпра, як і тисячі інших переселенців, які підтримали Україну.

Судові  баталії

Кілька років тому Тетяна Здоровцова звернулась до юристів Громадської Приймальні УГСПЛ на базі Правозахисної Групи «СІЧ» з проханням щодо притягнення РФ до відповідальності за позбавлення її права на мирне володіння своїм майном. Тоді юристка Марина Кіптіла подала заяву до суду, щоб встановити факт, що вимушене переселення з окупованої території Донецької області України відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. І врешті, 1 грудня 2020 року, відбувся розгляд справи, за результатами якого скасовано рішення суду першої  інстанції та постановлено заяву  Здоровцової задовольнити.

«Відверто кажучи, ми так багато часу боролися за позитивне рішення суду, а це майже всі ці роки війни, що навіть сил на бурхливі емоції вже не було. Дуже шкода, що чоловік не дожив до дня, коли суд прийняв по нам позитивне рішення.  Наші знайомі військові, щоправда, знаючи як він багато зробив для них і України, хотіли подати його посмертно на орден Героя», – розповідає Тетяна Здоровцова.

Особливості захисту

На відміну від біженців, які перебувають під захистом Женевської конвенції 1951 року про статус біженців, вимушені переселенці не захищені жодним міжнародним юридично зобов’язальним документом. Як наслідок, ефективний захист таких осіб залежить лише від держави, у  якій вони живуть.

Marina Kiptilata expert«Тому, коли звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що внутрішнє переміщення відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації, не очікували від національних судів відмови, оскільки відсутній інший спосіб встановлення причинно-наслідкового зв’язку між переселенням осіб із зони проведення бойових дій та військовою агресією Російської Федерації. Лише після того, як Верховний Суд вказав на це у своїй Постанові за результатами розгляду касаційної скарги, відбувся новий розгляд апеляційної скарги та врешті-решт прийнято законне рішення про встановлення факту», – коментує юристка та адвокат Марина Кіптіла.

Однак, слід враховувати, що на національному рівні відсутній механізм компенсації заявниці шкоди у зв’язку з неможливістю користуватися своїм майном на окупованій території, тому  планується підготовка скарги до Європейського суду з прав людини.

«Наприклад,  у справі «Лоїзіду проти Туреччини» (Loizidou v Turkey) ЄСПЛ наголосив на тому, що заявниця залишалася законною власницею майна, а внаслідок відмови в доступі вона втратила увесь контроль над ділянкою, а також не мала будь-яких можливостей користуватися і володіти своїм майном. Заявниця скаржилась лише на втрату можливості користування, але ЄСПЛ постановив, що вона «має право на компенсацію у зв’язку із втратами, безпосередньо спричиненими цим порушенням її прав». ЄСПЛ також присудив заявниці відшкодування за моральну шкоду «у зв’язку з душевним болем і почуттям безпорадності та розчарування», які заявниця відчувала протягом тривалого періоду часу», – розповідає Марина Кіптіла.

Втім, Тетяна Здоровцова не втратила ані віри, ані бажання довести до кінця справу, якій присвятила багато років. Тим паче, що поруч є люди, які готові допомагати та підтримувати.

 «У судовій системі прийшлося різне пережити; один дніпровський суддя зі мною так говорив, ніби я пришла до нього додому просити грошей… Але так співпало, що ми звернулися до Правозахисної групи «СІЧ», і Марина постійно була на зв’язку, заспокоювала і завжди дуже допомагала, навіть якщо ситуація була безвихідна після чергової відмови. Втім, такі події, як кажуть  «через терени до зірок», лише дають нових сил і надихають боротися за свої права. Повернутися у минуле затишне життя я не можу – життя там закінчилося.  Але жити треба далі, бо такий досвід – це ресурс для нових пошуків і змін в житті», – розповідає Тетяна Здоровцова.

 

Катерина Леонова

Схожі публікації
НовиниОригіналСуспільство

Екосистема брехні

НовиниСуспільство

Група євродепутатів закликала ЄС не визнавати вибори в Російській Федерації

НовиниСуспільство

Президент України передав генсеку ООН список в’язнів Кремля

Аналітика та дослідженняСуспільство

Вибори в Держдуму: як Росія використовує Донбас і Крим для легітимізації свого послабленого режиму