Аналітика та дослідженняСуспільство

«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання

Ships Crimia

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 4 квітня 2014 року на позаплановому засіданні колегії міністерства заявив про намір завантажити промисловість окупованого півострова держоборонзамовленням, наголосивши на важливості «ефективного задіювання виробничо-технологічного потенціалу оборонної промисловості Криму».

У середині квітня 2014 року російський «Коммерсант» повідомляв, що Міноборони вже сформувало список із 23 кримських підприємств, що цікавлять відомство. «Це було зроблено з метою виконання вказівок президента Владіміра Путіна, процес курує заступник міністра з озброєнь Юрій Борисов, – писало російське видання з посиланням на свої джерела у міністерстві. – Зараз виробляються пропозиції щодо раціонального використання підприємств».

За повідомленням самого Борисова, «ми приступимо до планування завантаження підприємств після проходження всіх формальних процедур, таких як ліцензування та перереєстрація».

Експропріація українських державних підприємств

Ships Crimia«Формальні процедури», про які розповідав російський замміністра, – це, передусім, експропріація українських державних та приватних підприємств. Усі підприємства оборонного комплексу були «націоналізовані» РФ впродовж перших місяців окупації Криму, а більшість державних оборонних підприємств – упродовж перших двох тижнів.

За два роки майже всі кримськи оборонні підприємства вже або входили чи готувалися офіційно увійти до великих російських корпорацій, або перебували в оренді у російських підприємств, або, щонайменш, мали російських так званих «кураторів».

Інститут кураторів був офіційно запроваджений в 2016 році, рішення про закріплення підприємств приймалися наказами міністерства промисловості і торгівлі РФ. Куратори мали ділитися з підшефними кримськими заводами замовленнями і займатися їх модернізацією. Офіційне оформлення кураторства міністерскими наказами припинилося у серпні 2017 після чергового списку «кримських» санкцій США.

За час, що минув з моменту окупації, вкрадені в Криму активи мали чимало метаморфоз: підприємства змінювали назви, передавалися з одних відомств в інші, перетворювалися в акціонерні товариства. Наразі набуває популярності схема зміни власника через «приватизацію» пакетів акцій.

За підсумками 2015 року Крим був оголошений «лідером за темпами зростання промислового виробництва» в Росії (у Севастополі 165,5 % до 2014 року, в «Республіці Крим» – 127,2 %). Зростання промислового виробництва в окупованому Криму відбулося переважно за рахунок забезпечення кримських підприємств військовими замовленнями.

Під контролем Путіна

Sea in CrimeaУ квітні 2016 тоді ще повноважний представник президента РФ в Кримському федеральному окрузі адмірал Олег Белавенцев заявив, що оборонно-промисловий комплекс (ОПК), який нараховує близько З0 підприємств, є стратегічним напрямком промислової політики для Криму.

За 2016 рік серед 8 регіонів Південного федерального округу (ПФО) найвищій темп зростання промислового виробництва знов продемонстрував Крим (125 %). Індекс промислового виробництва в Севастополі склав 120,1 %.

За словами представників кримського «уряду», наповнюваності кримських підприємств замовленнями сприяла увага до півострова з боку президента РФ Путіна, оскільки «приймаються вольові рішення з розміщення великої кількості замовлень на верфях Криму».

Але в умовах міжнародних санкцій та великої конкуренції підприємств російського оборонного комплексу за держоборонзамовлення, досягнення бажаного рівня ефективності використання Росією захоплених кримських підприємств є складним завданням.

У жовтні 2019 року, за словами керівника кримської окупаційної влади Сергія Аксьонова, рівень завантаження підприємств машино- і суднобудування в Криму в середньому становив 40%.

У якості «військових трофеїв» при окупації Кримського півострова агресору дісталися 13 українських підприємств, що входили до складу державного концерну «Укроборонпром»:

– Феодосійська суднобудівна компанія «Море»;
– Державне підприємство «Феодосійський оптичний завод»;
– Публічне акціонерне товариство «Завод «Фіолент», Сімферополь;
– Державне підприємство Конструкторсько-технологічне бюро  «Судокомпозит», Феодосія;
– Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», Феодосія;
– Державне підприємство «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод»;
– Державне підприємство «Севастопольське авіаційне підприємство»;
– Державне підприємство «Склопластик», Феодосія;
– Державне підприємство Феодосійський судномеханічний завод Міністерства оборони України;
– Державне підприємство Центральне конструкторське бюро «Чорноморець», Севастополь;
– Державне підприємство «Спеціальна виробничо-технічна база «Полум’я», Севастополь;
– Державне підприємство Науково-дослідний центр «Вертоліт», Феодосія;
– Державне підприємство «Конструкторське бюро радіозв’язку», Севастополь.

Наразі з 13 підприємств залишилися працювати як окремі юридичні особи 10.

Моніторинговою групою «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» та BlackSeaNews наразі зафіксовано щонайменше 59 російських підприємств, що працюють із захопленими підприємствами «Укроборонпрому», а в цілому 149 підприємств, що співпрацюють с кримськими заводами у військовому виробництві.

 

Джерело: Вlackseanews.net

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Недипломатичні думки українського дипломата

НовиниСуспільство

Нардепам Медведчуку та Козаку оголошено про підозру за державну зраду

ОригіналСуспільство

Україна дивує: які у нас є незвичайні пам`ятники?

НовиниСуспільство

ЄС планує запровадити нові санкції проти режиму Олександра Лукашенка