Огляд Україна Брюссель

Україна в очікуванні нових викликів

Прихід весни ознаменувався для України входженням у зону серйозної політичної та економічної турбулентності. З одного боку, це вплив загальносвітових процесів, пов’язаних із боротьбою всіх країн із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. З іншого боку, у нашій державі глобальна проблема оголила низку внутрішніх важливих питань, які нинішня влада намагається розв’язати.

Урядова рокіровка

Незадоволений відсутністю швидких результатів уряду, що був призначений 29 серпня 2019 р., і сподіваючись на кращу підготовку до нових викликів, що стоять перед Україною, новою командою, Президент України зважився провести урядову рокіровку.

Претензій до Кабміну Олексія Гончарука було відносно небагато, але основні з них стосувалися невиконання бюджету, серйозного падіння промвиробництва, відсутності ефективних рішень щодо зниження тарифів за послуги ЖКГ тощо.

Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі під час позачергового пленарного засідання Верховної Ради 4 березня зазначив: «Це уряд нових облич, але облич замало. Потрібні нові мізки й нові серця. Цей уряд знає, що робити, але знати замало – потрібно дійсно дуже багато працювати, потрібно робити».

Парламент підтримав ініціативу глави держави й відправив у відставку уряд Гончарука, а також проголосував за новий склад Кабміну на чолі з Денисом Шмигалем.

При цьому низка високопосадовців залишилася у своїх кріслах. Зокрема, віцепрем’єра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулебу та міністра закордонних справ Вадима Пристайка в новому Кабміні поміняли місцями. Останнє свідчить про впевненість Володимира Зеленського в цих людях і задоволення їхньою роботою.

Зміна українського Кабінету Міністрів не пройшла непоміченою у світі, але й не викликала резонансу. Так, приміром, посольство США традиційно привітало нового прем’єр-міністра України із призначенням і висловило сподівання на «тісну співпрацю». А от реакція Європейського Союзу була дещо глибшою. Пітер Стано, речник верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, заявив, що Євросоюз очікує від нового уряду України поглиблення боротьби з корупцією та рішучості у проведенні реформ.

Україна на карантині

Власне, у нинішніх умовах одним із найбільш проблемних напрямків в Україні виявився сектор медицини. На марші впровадження медичної реформи, яку розпочали ще в уряді Володимира Гройсмана. Робота міністра охорони здоров’я Зоряни Скалецької в Кабміні Гончарука викликала багато питань та нарікань через відсутність у неї досвіду, рішучих кроків у ввіреному міністерстві та низку скандалів. Медики виявилися розгубленими, й багато хто вимагав зупинити впровадження другого етапу медреформи. З надією на покращення в цій сфері 30 березня було призначено нового Міністра охорони здоров’я – Максима Степанова.

Тим часом держава почала спішно готуватися до поширення COVID-19 в Україні. 17 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради прем’єр Денис Шмигаль заявив, що «12 тисяч ліжок в інфекційних відділеннях підготовлено», уряд виділив додаткові фінанси для забезпечення медиків захисними засобами першої необхідності.

Враховуючи нинішній стан медицини в державі, серйозний брак коштів, передового обладнання й засобів, усі розуміють, що впоратися із небезпечним захворюванням буде надзвичайно важко. І тут знову українська влада вирішила діяти на випередження – Кабмін ухвалив рішення про оголошення карантину з 12 березня. В умовах суттєвих обмежень люди менше контактують і, відповідно, нижчі шанси заразитися.

Наразі владі вдається працювати більш-менш ефективно.

Зрозуміло, що лунає критика, але є здобутки: попри закриття кордонів вдалося евакуювати десятки тисяч українців із багатьох держав.

Для цього відправляли спецрейси літаків, організовували рух додаткових потягів, зовнішньополітичне відомство оперативно зв’язувалося з державами, де наші співвітчизники застрягли на кордонах. Практично всі питання були вирішені позитивно.

З іншого боку, влада врахувала важливу недоробку попереднього уряду – неналежне інформування населення, тому до процесу долучився Президент, який тепер часто з’являється на екранах із відеозверненнями. Пояснення у ЗМІ надають і прем’єр-міністр, і представники силових органів, і місцеві керівники. Усі вони переконують, що українці мають дотримуватися рекомендацій медиків, діяти згуртовано й без паніки. Це дозволить мінімізувати наслідки небезпечної інфекції.

Мінський «вірус»

Тим часом для багатьох українців небезпека поширення коронавірусної інфекції COVID-19 відійшла на другий план, бо на обрії з’явилася не менша загроза – можлива зрада національних інтересів.

11 березня в Мінську відбулася зустріч Тристоронньої контактної групи, у якій взяли участь голова Офісу Президента України Андрій Єрмак та відповідальний у Кремлі за український напрямок Дмитро Козак. Після засідання сторони підписали документ про створення Консультативної ради. У ньому передбачається проведення переговорів між повноважними представниками України, з одного боку, та її окремих районів у Донецькій і Луганській областях – з іншого. Натомість Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

Підписання такого документа викликало шквал критики серед політиків та акції протесту в багатьох містах України. Наймасштабніший захід пройшов у Києві попри оголошення карантину. Люди вимагали відставки Єрмака та пояснень від влади.

На думку критиків, підписання угоди про створення Консультативної ради – це визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», які підтримує та контролює Росія, а також реалізація кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні.

Хоча саме Російська Федерація забезпечує незаконні збройні формування на окупованому Донбасі і зброєю, і боєприпасами, і грошима (нагадаємо, що на території так званих ДНР та ЛНР як грошова одиниця використовується російський рубль!), й енергоресурсами.

Підписання сумнівного документа стало настільки резонансним, що викликало різке несприйняття не лише в опонентів чинної влади, а й у деяких депутатів із пропрезидентської монобільшості у Верховній Раді. Близько двох десятків нардепів фракції «Слуга народу» поширили в мережі заяву, у якій звернулися до Володимира Зеленського з вимогою не допустити до Консультативної ради представників ОРДЛО. Як стверджують обізнані люди, невдоволених значно більше, однак деякі не наважилися публічно озвучувати власну позицію. Окремі лідери громадської думки, експерти та політики наполягають, що в Мінську фактично підписано акт капітуляції.

На фоні цього скандалу розгорівся ще один, прямо пов’язаний із першим. 12 березня радник секретаря РНБО Сергій Сивохо організував презентацію Національної платформи примирення та єдності на Донбасі. Однак захід був зірваний ветеранами АТО. Вони у вкрай емоційній формі вимагали від Сивохо чітко пояснити, із ким Україна має миритися на Донбасі та хто влаштував збройну агресію проти України. Не отримавши відповіді, активісти виштовхали радника секретаря РНБО із залу. Пізніше Сивохо заявив, що він рухається з Єрмаком «в одному напрямку».

Однак ці рухи не оцінили проукраїнські сили, тож у кабінетах на Банковій змушені були відреагувати. Передовсім спробували заспокоїти депутатів від «Слуги народу». Керівник ОП Андрій Єрмак зустрівся із невдоволеними парламентаріями, щоб пояснити свої дії. За інформацією інсайдерів, ця зустріч проходила на підвищених тонах, хоча Єрмак намагався переконати, що Україна не перейде «червоні лінії», а з бойовиками переговорів вести ніхто не буде. Водночас критики ставили резонне питання: «Навіщо тоді взагалі підписували документ?»

Ця історія отримала продовження – один із невдоволених нардепів від «Слуги народу» Гео Лерос дав інтерв’ю, в якому розкритикував дії Єрмака та Сивохо щодо Донбасу. Після цього Президент України видав указ про звільнення Лероса з посади свого радника. А 30 березня Сергія Сивохо було звільнено з посади радника секретаря РНБО.

Між тим влада продовжує наполягати, що підписаний у Мінську документ не шкодить інтересам нашої держави. Так, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив, що Консультативна рада – це «представники не органів влади, а представники суспільства, тієї частини України, до якої ми з вами належимо. Вони зможуть поговорити з представниками суспільства, не з бойовиками, а з тими людьми, які живуть на окупованих територіях».

Боротьба і нові виклики

Наразі через проблему з поширенням в Україні коронавірусу та введенням карантинних заходів питання з підписанням у Мінську угоди про створення Консультативної ради відійшло на другий план. Але причини, через які розгорівся скандал, поки нікуди не поділися.

І все ж таки українці в умовах пандемії COVID-19, початку світової економічної кризи, зміни уряду в нашій державі та непростих перемовин щодо Донбасу мають зберігати спокій і тверезе мислення. Водночас громадянське суспільство повинно контролювати владу й продемонструвати твердість у питаннях відстоювання національних інтересів.

Надалі ж єдність та злагода потрібні будуть українцям ще більше, бо для виходу із крутого економічного піке в нашої держави надто мало внутрішніх ресурсів, а на зовнішні в нинішніх умовах особливо розраховувати не доводиться.

 

Ілля Тарасюк – відомий український журналіст, статті якого впродовж останніх 15 років публікують провідні ділові видання України. Спеціалізується на економічній та політичній тематиці. Закінчив Києво-Могилянську академію за спеціальністю «філологія».

Схожі публікації
Аналітика та дослідженняОгляд Україна Брюссель

40% респондентів бачать у пандемії конспірологію - результати опитування

Огляд Україна БрюссельСуспільство

Земля для українців або історія одного мораторію

КоментаріОгляд Україна Брюссель

Дезінформація може вбити

Огляд Україна Брюссель

Які уроки Чорнобиля корисні в боротьбі з COVID-19?