Суспільство

Українська національна ідея – немає ідеї?

У своїй першій передноворічній промові у якості президента Володимир Зеленський виголосив промову. Це була не звичайна промова. Це виступ, який намагався народити «національну ідею України».

Проаналізуємо деякі тези новорічного виступу Президента Зеленського перед українцями, щоб зрозуміти, чи вдалося йому породити цю ідею, і про що загалом було його повідомлення (див. повний виступ https://www.youtube.com/watch?v=O4OXFRUyokI&feature=emb_logo):

Путін, Зеленський, Фаріон і Національна Ідея

Путін, Зеленський, Фаріон і Національна Ідея

1. ДЕРЖАВНА МОВА
Володимир Зеленський каже: “Хто я? Я – це всі: і той, хто вивчив українську мову, бо нормально – знати державну мову; і той хто не хоче цього робити”

Президент дає зрозуміти українцям, що це нормально не бажати говорити державною мовою. Українці повинні це прийняти. При цьому він не показує, як ефективно вирішити мовне протистояння в суспільстві.

2. ПРАВО
Але в нашому паспорті не вказано правильний чи неправильний українець. Немає рядка “патріот”, “малорос”, “ватник” чи “бандерівець”. Там написано: “Громадянин України”, який має права і обов’язки. 

Слід нагадати, що за два дні до цього виступу Президент відмовився від верховенства права на користь «нерівного обміну», а «Громадянин України» мав лише «життя».

3. “ХТО ВАШ ГЕРОЙ”?

Ми однаково пишаємось великими українцями. Чи перестали б їх поважати, дізнавшись за кого на виборах голосували б Шевченко чи Леся Українка? Якби Сковорода чи Хмельницький мали б різні погляди щодо НАТО? Нам було б важливо, до якої церкви ходять Каденюк та Лобановський? І як Ступка чи Биков ставляться до “нормандського формату”? Ми цінуємо їх за інше, бо цінуємо ми насправді інше. Ми однаково раділи, коли наші вийшли на “Євро”. Однаково посміхаємось, їдучі рівною дорогою. Однаково радіємо народженню первістка. Ми щасливі, якщо закохані хоч у Слов’янську, хоч у Дрогобичі. 

Звичайно, ми їх поважаємо! Але слава покладає відповідальність на тих, хто знаменитий, оскільки ці люди мають послідовників. Вони є для них зразками для наслідування – героями, якщо хочете. Москва використовує популярність акторів та співаків для пропаганди своєї державної політики. Нехтувати силою слави небезпечно.

4. ПАТРІОТИЗМ
І хрести на могилах наших солдат що в Тернополі, що у Кривому Розі не змагаються в патріотизмі. 

Справді, “хрести на могилах солдат не змагаються за патріотизм”, але за нього вони під ті хрести пали. Патріотизм ними керував. І за нього вони віддали життя. Не за освітлені вулиці і рівні дороги. І для того, щоб створити вулиці і дороги, люди керуються вищими потребами.

5. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
У нашій історії чимало епізодів, що нас об’єднують. Та ми навчились бути єдиною країною епізодично. У новому році нам треба бути єдиною країною щодня. Це має стати нашою національною ідеєю. Навчитися жити разом у повазі заради майбутнього своєї країни. 

Повага – це благородно. Але вона – поза контекстом “національної ідеї”.

6. ВІЙНА І МИР
Адже ми уявляємо його однаково – це успішна та квітуча країна, де немає війни.

Так! Але війна і мир – це шляхи із двостороннім рухом. Якщо Росія перестане воювати, війни не буде, якщо Україна перестане воювати – не буде України (Edmont Huet).

7. ПАТРІОТИЗМ 2.0
Де неважливо як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. Де немає різниці, біля якого пам’ятника ти чекаєш дівчину, в яку ти закоханий.

Іншими словами, Сталін чи Стус, Ленін чи Шевченко: справедливість, гідність і самоідентифікація українців не має значення для Президента.

8. МАЙБУТНЄ

Якщо ми бачимо майбутнє однаково, це повинно нас об’єднати. 

Президент так і не дав бачення цього майбутнього для всієї країни.

 

Промова Президента не є про національну ідею,вона – про людяність (точніше про основи її забезпечення). Не можна підмінювати ці поняття, вони повинні взаємодоповнюватись. Національна ідея повинна бути мотиватором забезпечення потреб саме в межах своєї країни.

Чим керуватись українцям, щоб досягти освітлених вулиць і рівних доріг? І чому це треба робити саме в Україні, а не в іншій країні? З чим звіряти свою ідентичність?

Відомий психолог Абрахам Маслоу окреслив ступені потреб та мотивації людини. Умовно їх можна поділити на два виміри: вимір дефіциту (deficiency needs) і вимір росту (growth needs).

Так от, потреба українця минулої ночі вписалась у вимір дефіциту, а жодного слова про всі ступені, які знаходяться вище від “поваги” сказано не було. А саме там – наверху (де – ріст) – народжується національна ідея. До неї ми ще “не доросли”.

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Високопосадовці Угорщини незаконно агітували на місцевих виборах в Україні

НовиниСуспільство

До поліції надійшло 4375 заяв щодо порушення виборчого процесу

НовиниСуспільство

Українці обирають місцеву владу

НовиниСуспільство

ООН залучила понад 500 млн дол. допомоги потерпілим через війну на Донбасі