Суспільство

Війна з COVID 19: незвичайні українські технології проти коронавірусу

3D-принтери для штучної вентиляції легенів, пристрій, що перетворює звичайну воду на дезінфектор, корпусні деталі з кукурудзи та очерету для санітайзеру… Українці разом із всім світом борються проти  пандемії. Promote Ukraine дослідив розробки та проекти українських технологічних команд, які допомагають подолати епідемію.

Ірина Супрунюк, компанія TechUkraine

Українська технологічна компанія розробок подвійного призначення UA. RPA вже розпочала виробництво тепловізійного вимірювача температури. Зокрема, на відстані до 8 метрів вимірюється температура тіла з точністю 0.2 градуси. Еталоном служить «чорне тіло» зі встановленою температурою 36.8. Програмне забезпечення коригує, у відповідності до рекомендованих алгоритмів, зовнішню температуру до медичної. Пристрої розроблені для застосування в місцях масового скупчення людей: метро, ТРЦ, прохідних бізнес-центрів.

Український стартап Mawi Band представив пристрій Mavi Pipeline, який подвоює кількість пацієнтів, підключених до одного апарату штучної вентиляції легенів. Mawi Pipeline – це високоточна виготовлена на 3D-принтері механічна деталь, що призначена для розширення функціоналу ШВЛ. Рішення складається з двох частин: Y-подібного адаптера для руху повітря та одностороннього клапану для потоку повітря.

Всесвітня Організація Здоров`я використовує український сервіс Restream, за допомогою якого поширює свої заяви на всіх соціальних медійних платформах. Завдяки сервісу, вести онлайн трансляції можна на різних платформах (FB, Linkedin, Youtube, Twitter, загалом більше 30) одночасно, керуючи процесом з одного акаунту.

Команда Hacklab – Kyiv Hackerspace працює над кисневим концентратором – системою кисневої терапії, яка допомагає пацієнтам COVID 19 насичувати легені хворого киснем. Це не менш важливо при лікуванні хвороби, ніж підключення до апаратів ШВЛ. Зараз готовий прототип концентратора, він проходить тестування.

Три українські інноваційні лабораторії почали виробництво засобів індивідуального захисту для лікарів (екрани для обличчя) та медичних установ за допомогою 3D-принтерів. Це київський Fabricator/FabLab, львівський Tech LabInno, одеський  Revel Laboratory. Лабораторії за підтримки волонтерів та благодійників надають екрани столичним та регіональним лікарням.

Український стартап Traces.ai  відстежує контакти пацієнтів з ризиком на COVID-19. На відміну від існуючих систем відеобезпеки, які працюють за принципом розпізнавання обличчя, команда Traces розробила технологію, яка навпаки стирає обличчя людини в кадрі. А для ідентифікації аналізує 2000 інших параметрів, включаючи колір шкіри, тип і деталі одягу, зачіску, форму тіла тощо.

Львівський стартап 3D Tech ADDtive, розробив безконтактні дезінфектори. Причому, їхні корпусні деталі друкують на 3D-принтері з харчового пластику PLA, який виготовлений з целюлози, очерету і перероблених частин кукурудзи. Команда розробила концепт, собівартість якого лише 583 грн.

Український підприємець з Вінниці, партнер Colab та експерт з машинного навчання Артур Кальян, створив міжнародну групу з більше 800 добровольців CoronaWhy. Її метою є поліпшення глобальної координації та аналізу всіх наявних даних, що стосуються спалаху COVID-19. А також пошуку найбільш ефективних рішень для лікування.

Данило Соколов, маркетолог в компанії DNA325

Які проекти ми побачили за час коронакризи? Наприклад, Caretech Human – інноваційне IoT-рішення для безперервного автоматичного моніторингу здоров’я та виявлення хвороб на ранніх стадіях в домашніх умоваx. В основі – сенсорні технології, що в купі з математичними алгоритмами та штучним інтелектом, зробили можливим детектувати мінімальні концентрації небезпечних маркерів.

DewPocket – перший портативний пристрій, що перетворює звичайну воду в ефективний проти 99.9% мікробів санітайзер. Ціна одного – близько 600 гривень. Виглядає  як невелика ємність з пульверизатором. Треба залити воду, закрити  і спрей готовий.

Український фонд стартапів спільно з Мінціфри, Міносвіти, YEP з іншими учасниками запустили спільну онлайн-платформу AC LAB21. Платформа орієнтована на пошук ефективних рішень, які допоможуть подолати наслідки світової кризи в країнах Східної Європи.

Для цього закликають команди дизайнерів, програмістів, студентів, науковців створювати ефективні рішення для подолання світової кризи і зменшення наслідків пандемії, пропонувати програми для переходу бізнесу в онлайн.

Мої поради

Зараз час тримати акцент на споживачах та споживчих потребах. Продукти повинні крутитися навколо них, тому остерігайтеся вносити будь-які зміни, які можуть негативно вплинути на досвід користувача. Стартапи повинні відповідати потребам та прогалинам на ринку.

Адже у будь-якій економічній рецесії споживачі часто першими відхиляють не життєво необхідні товари чи послуги. Ми знаємо, що COVID-19 вплине на інвестиції на pre-seed/seed стадіях, але не відомо, як довго це триватиме. З огляду на це, стартапи повинні передбачити скорочення грошових витрат і зміни в зростанні і виході продукту. Основна порада – зосередитися на утриманні клієнтів.

 

 

Наталя Толуб

Схожі публікації
НовиниСуспільство

В Угорщині натякнули на відновлення блокування євроатлантичної інтеграції України

НовиниСуспільство

Москва не хоче додаткових зовнішніх ініціатив щодо Донбасу

ОпініяСуспільство

Поствиборчі нотатки: чому була низькою явка в Україні?

НовиниСуспільство

Суд зняв очільника Національного антикорупційного бюро України