Огляд Україна БрюссельСуспільство

Віктор Чумак: «Я хочу, щоб повернулася довіра громадян до української прокуратури»

До системи правоохоронних органів України наразі прикута особлива увага європейської спільноти. Адже саме вони мають розслідувати резонансні злочини, при цьому не сходити зі стежки реформставати все більш незалежними та прозорими. Про все це ми поговорили із заступником Генерального прокурора України – Головним військовим прокурором Віктором Чумаком.

Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, як була створена Військова прокуратура. Наскільки відомо, її не існувало до 2014 року. Досвід яких країн було використано під час її створення?

Загалом Військова прокуратура дісталася нам від радянської системи. У тому й річ, що модель радянської Військової прокуратури потрібно було змінювати. Адже вона свого часу виконувала і наглядові повноваження, і такі функції, які не здійснює жодна прокуратура у світі. Наприклад, вона забезпечувала нагляд за додержанням законів усіма органами влади, підприємствами, установами та за законністю прийнятих ними рішень. На сьогодні ми трансформуємо Військову прокуратуру. Новостворена Спеціалізована прокуратура у сфері безпеки й оборони здійснюватиме процесуальне керівництво за розслідуванням усіх злочинів, які пов’язані з військовиками, які скоїли військовики, і злочинів проти безпеки й оборони держави. А процесуальне керівництво за розслідуванням воєнних злочинів – тобто злочинів, скоєних проти України у вигляді агресії щодо мирного населення, обстрілів, – буде розслідувати інший підрозділ Генеральної прокуратури України.

А цей підрозділ уже існує чи планується його створити?

Тепер такий підрозділ у Військовій прокуратурі є, і є ще один підрозділ поза межами Військової прокуратури. Вони будуть об’єднані і займатимуться процесуальним керівництвом  розслідування злочинів, які є у сфері міжнародного гуманітарного права.

Розслідування злочинів, які вчиняють на Донбасі бойовики, підтримувані Росією, — чия це буде компетенція?

Буде належати до компетенції новостворених підрозділів.

З Ваших дописів у соціальних мережах формується враження, що люди Вас питають про «посадки», а Ви воліли б говорити про реформи. Що саме Вас не питають, що Ви хотіли б розказати про реформу, донести до людей, а їм не цікаво?

Розумієте, люди дуже нетерплячі, вони хочуть дуже швидких рішень і дій. Не може прокуратура працювати на рівні фабрики. Кримінальний процес – це процес збирання доказів для кримінального провадження у суді. Вони повинні бути належним чином зібрані, процесуально зафіксовані й бути допустимими в судовому процесі. Це робота не одного дня. Не можна сьогодні зареєструвати кримінальне провадження, завтра вручити підозру, а післязавтра направити до суду. Збирається велика кількість доказів, які свідчать про вину або невинуватість тієї чи іншої особи. Крім того, проблемою є те, що в прокуратуру прийшла нова команда, і ми бачимо, що злочини або приховувались, або не розслідувалися належним чином. Нова команда керівників – це 5–10 осіб на всю прокуратуру, на 11 тисяч прокурорів. Ті самі злочини розслідували люди, які працюють нині в прокуратурі. Ми не можемо їм сказати, що вони щось робили незаконно, тож необхідно наново починати розслідувати справи. А тому для нас сьогодні має дуже велике значення добір в органи прокуратури нових кадрів, які матимуть високий рівень доброчесности. А процес підбору людей потребує певного часу. От і виникає дисонанс між очікуваннями та реаліями.

Чи можливо, що поки буде проведено розслідування, підозрювані покинуть Україну?

Якби підозрювані особи хотіли покинути Україну, вони б уже давно це зробили. Певний ризик, звісно, є. Це справи складні. Щоб довести якусь фінансову схему, чи злочин, пов’язаний із корупцією, чи злочин, який є латентним, тобто прихованими, необхідно проводити безліч експертиз, які займають багато часу.

Чи входить у Вашу компетенцію процесуальне керівництво щодо розслідування трагедії під Іловайськом?

Так, прокуратура буде вживати заходів до прокурорського реагування. А саме відбуватимуться слідчі дії в Офісі президента України: вилучення документів, які стосуються вказаної трагедії. Після цього буде оцінка тих політичних рішень, які приймались, організаційних та військових рішень (наступного дня після інтерв’ю було повідомлено, що прокурор отримав дозвіл слідчого судді на тимчасовий доступ і вилучення в Офісі президента України документів, які стосуються обставин проведення Антитерористичної операції в районі Іловайська в серпні 2014 року – ред.)

Чи входить до Вашої компетенції процесуальне керівництво за розслідуванням «злочинів Майдану»?

До моєї компетенції входить керування діяльністю управління Генеральної прокуратури України, яке займається розслідуванням цих злочинів. Але тут є проблема. Відповідно до положень Конституції України, з листопада 2019 року прокуратура позбавлена функції досудового розслідування, і всі матеріали для проведення слідчих дій необхідно передавати до Державного бюро розслідувань (ДБР). А процесуальне керівництво за розслідуванням залишається в компетенції прокуратури. Тепер нам необхідно створити спеціальний підрозділ, який здійснюватиме процесуальне керівництво за розслідуванням слідчими ДБР, які почнуть розслідувати «злочиниМайдану». Ми б дуже хотіли, щоб слідчі прокуратури стали частиною того підрозділу в ДБР, який буде цим займатися. Також ми б хотіли, щоб прокурори, які є тепер процесуальними керівниками у «злочинах Майдану», увійшли у підрозділ Генеральної прокуратури, який займатиметься процесуальним керівництвом «справами Майдану». І я вже передав Генеральному прокуророві пропозиції щодо можливої структури такого підрозділу.

Коли Ви плануєте завершити реформування?

Повне реформування органів прокуратури триватиме до року. А якщо поетапно, то Офіс Генерального прокурора України запрацює приблизно з січня 2020 року. До квітня 2020 року він має бути укомплектований прокурорами. У червні-липні ми плануємо завершити таку реформу на обласному і до кінця 2020 року на місцевому рівні.

Щодо світових тенденцій про питання гендерної рівності. Скільки тепер жінок проходить службу в органах Військової прокуратури?

Насправді, жінок небагато працює у Військовій прокуратурі, десь 7 відсотків військовослужбовиць, це без врахування чиновниць, що працюють на адміністративних посадах. Ми маємо намір вирівнювати гендерний баланс.

Жінка як об’єкт розслідування військових злочинів. Чи існує статистика, скільки жінок-військовослужбовиць вчинили злочини та скільки жінок стало, можливо, жертвами злочинів військовиків?

Таких жінок теж небагато. Це, наприклад, Надія Савченко, щодо якої було декілька розслідувань і з українського, із російського боку. З приводу насильства над жінками, що його здійснили військовики, то статистики, на жаль, немає.

Чи використовується досвід Кіпру з турецького та грецького боку задля того, щоб оптимізувати роботу Військової прокуратури над поверненням Криму Україні? Та які дії, можливо, здійснює Військова прокуратура щодо повернення Донбасу?

Ми не використовуємо досвід Кіпру та інших країн, у яких мали місце збройні конфлікти. При цьому не хочу сказати, що конфлікт між Росією та Україною якийсь унікальний. Ситуація така, що ми не маємо внутрішньодержавного конфлікту. Це інший вид війни, так звана гібридна війна, яка здійснюється новими засобами. Агресія проти України ведеться дипломатичними, економічними, політичними, інформаційними інструментами. Військовий інструментарій застосовується у цій війні в останню чергу. Ми стали учасниками конфлікту нового покоління.

У зв’язку з Вашою відповіддю, у мене наступне запитання: чи є у прокуратури якась компетенція щодо розслідування так званих кібератак?

Так, звісно. У Генеральній прокуратурі створено структурний підрозділ щодо процесуального керівництва за розслідуванням кіберзлочинів. Для розслідування таких злочинів треба мати спеціальні знання нормативно-правової бази, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, а також спеціальні знання у сфері інформаційних технологій. Але розслідування таких злочинів — це вимога сучасности.

У Воєнній доктрині Російської Федерації є інформаційні війська, вони підпорядковуються Генеральному штабу. Чи є в Україні схожі різновиди військ?

З інформаційною війною тепер стикається багато країн. Вона ведеться через соціальні мережі. І всі держави замислюються над тим, як протидіяти таким явищам. Не думаю, що окрім Росії ще якась із країн розглядає такий варіант війни, як напад. На сьогодні такий серйозний інструмент нападу має тільки Росія. У цій державі існує доктрина щодо гібридної війни, яка передбачає здійснення інформаційних та кібератак. А от механізм захисту від кібернападу, кіберзлочинів і кібервійни, беззаперечно, повинен бути у всіх.

На Вашу думку, окупація Криму вважається війною?

Безсумнівно. Ви повинні розуміти, що одна держава, маючи міжнародні правила, міжнародно-правові механізми щодо забезпечення територіальної цілісности та недоторканности іншої країни, приймає рішення на міжнародному рівні й незаконно анексує частину території іншої держави, застосувавши й провівши фактично референдум під дулами автоматів.

Чи варто тоді було Україні у 2014 році оголосити воєнний стан?

Важко сказати. Це, мабуть, уже політичне питання, а не прокурорське. Я не впевнений, чи на той час країна була спроможна до застосування всіх механізмів воєнного стану. Тому що воєнний стан — це не просто слова. Це відповідний інструментарій, який передбачає і дипломатичні відносини, і мобілізацію армії, і мобілізацію народного господарства, і інші заходи. Такий намір у попереднього керівництва держави був. Але на сьогодні важко спрогнозувати, які наслідки мало б введення в Україні воєнного стану.

Ситуація щодо розслідування катастрофи МН17. Міністр закордонних справ Нідерландів заявив, що парламент країни прагне отримати інформацію про закриття повітряного простору над Донбасом у той час, коли там здійснювався рейс МН17. Чи входить розслідування вказаної справи у Вашу компетенцію? Як ви будете спілкуватися з Нідерландами з цього приводу?

Ні, поки що до моєї компетенції не входить розслідування цієї справи. Надалі чи буде входити, не можу вам відповісти. Я не можу сказати, чи є вина України у цій трагедії. Стежитимемо, які питання у своєму розслідуванні будуть ставити Нідерланди.

Чи не пов’язано це з тим, що українська сторона передала підозрюваного в Росію по обміну полоненими?

Ні, я так не думаю. Нідерландські слідчі мали доступ до підозрюваного.

Чи є якась кореляція між Україною і Росією у зв’язку з війною?

Я майже місяць на новій посаді. За період моєї роботи у мене немає жодних відомостей щодо підтримання якихось контактів між прокуратурами держав. Документів, що підтверджують такі зв’язки, я особисто не бачив.

Що ще від себе Ви хотіли б донести до Європи?

Я хотів би сказати, що проблемою в Україні було те, що іноземці не бажали їхати в Україну, інвестори не хотіли вкладати свої інвестиції в Україну, українці виїжджали й не поверталися. Адже не було доступу до правосуддя і справедливости. Своє завдання я бачу дуже просто. Я хочу, щоб повернулася довіра громадян до української прокуратури. Коли люди почнуть довіряти правоохоронній системі, коли інвестори будуть довіряти судам, і коли захист прав людини стане пріоритетом у діяльності прокуратури. Коли захист прав інвесторів – буде загальноюпрактикою, а не рейдерство. Тільки заради цього я погодився на цю посаду – щоб повернути довіру суспільства до цього органу. Почне працювати прокуратура – почне працювати кримінальна юстиція в Україні, адже всі правоохоронні органи обертаються навколо прокуратури, а отже, і вони будуть міняти характер своєї діяльності. Цей механізм почне працювати саме через реформу кримінальної юстиції та прокуратури. Не тільки я, а й уся команда новопризначених перших керівників прийшла в прокуратуру задля цієї мети.

На Вашу думку, реформа органів прокуратури вплине на органи судової влади?

Так, безперечно. Я вважаю, що прокуратура –  це те місце, де запускається каскад усіх реформ у системі доступу до правосуддя і відновлення справедливості. Тому я вважаю реформу органів прокуратури надважливою. Адже і суд не прийме неправосудного рішення, якщо прокурор не погодиться на таке рішення. Завдяки прокурору суд об’єктивний у прийнятті свого рішення. Запорукою правосудного рішення також є доброчесність прокурора, коли прокурор не фальсифікує справи, не продає їх і не зволікає з розслідуванням.

Пане Вікторе, бажаємо Вам успіху у професійній діяльності та у здійсненні запланованого. Дякуємо Вам за інтерв’ю!

Навзаєм!

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Україна як друга батьківщина: лише трохи статистики та багато особистих історій іноземців в Україні

НовиниСуспільство

Єврокомісія закликає Київ відновити антикорупційну систему

НовиниСуспільство

Євродепутати глибоко стурбовані рішенням суду в Україні щодо антикорупційної діяльності

ОпініяСуспільство

Глобальна проблема: піратство в Україні