Суспільство

Жахливі злочини: дізнайтеся про 4 мільйони репресованих українців

На фото черепи жертв сталінських репресій із масового поховання в урочищі Дем’янів Лаз біля Івано-Франківська. Під час розкопок тут знайшли людські рештки і згодом ідентифікували 524 осіб, страчених у червні 1941 року.

У цілому, в Україні з 1917 по 1991 роки під тягар репресій потрапили мільйони людей. Сталінські репресії здійснювалися в СРСР в 1930-і – 1950-і роки і пов’язані з ім’ям організатора і ідеолога репресій Й. В. Сталіна, фактичного диктатора Радянського Союзу в цей період. До репресивних акцій можна віднести геноцид українців, чистки в рядах правлячої ВКП та НКВС, розкуркулення, депортації цілих етнічних груп, гоніння проти «соціально чужих елементів» і «саботажників», масові ув’язнення і розстріли «ворогів народу».

З точки зору міжнародного права, такі злочини нічим не відрізняються від злочинів Нацистської Німеччини, класифікуються міжнародним законодавством як злочини проти людяності і відповідно до Лондонського Статуту Міжнародного військового трибуналу підпадають під юрисдикцію Міжнародного військового трибуналу.

Відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих (Київ). Тут буде розміщено більше 4 мільйонів документів з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

У Центрі всім охочим надаватимуться консультації, відбуватиметься супровід людей, які хочуть дізнатися долю репресованих осіб у 1917-1991 роках. Допоможуть написати правильні звернення та запити в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події.

«Голодомор 1932-1933 років, голод 1921-1923 та 1946-1947 років, Великий терор, депортації, політичні арешти та вбивства… Жертвами цих людиноненависницьких експериментів стали мільйони громадян. Проте досі далеко не всі імена встановлені. Чимало родин не знають історію свого роду через вирвані сторінки життя своїх предків. Мета новоствореного Центру – підтримати людей, які наважилися розпочати пошук правди як про своїх рідних, так і про свою країну», – каже директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

Він розповідає, що багато заявників нарікають на те, що в їхніх сім’ях боялися говорити про репресованих родичів – замовчувалися навіть невеличкі крупинки інформації. Люди визнають, що раніше ніколи не наважувалися на звернення до жодного архіву щодо пошуку своїх репресованих рідних. Завдання Консультаційного центру – надати людям віру та впевненість у можливість і легкість такого пошуку, подолати в людей страх перед зверненнями.

Консультаційний центр працює з 14 травня. За цей час до Архіву надійшли сотні звернень від людей з усього світу, які наважилися дізнатися правду про своїх репресованих родичів. Зокрема, із проханням допомогти знайти родинні історії в архівах Центр отримав:

  • 120 повідомлень на сторінку в Facebook;
  • 392 повідомлення на пошту;
  • близько 300 дзвінків.

Цікавою є географія звернень. Значна частина людей – це переселенці з Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Часто просять знайти інформацію про родичів, які були вихідцями чи проживали на зазначених територіях. Також багато звернень з-за кордону – з Білорусі, Росії, Польщі, Іспанії, Канади та інших країн.

Звернення у Консультаційний центр є безкоштовним. Тут прагнуть розвінчати міф, що архіви – це складні бюрократичні інституції, які є важкими у роботі. Завдання Центру – зробити архівні документи  доступнішими та цікавішими як для пересічних громадян, так і для істориків, журналістів і всіх, хто хоче знати більше про комуністичний та нацистський тоталітарні режими.

Зауважимо, що сьогодні Україна є лідером із доступу до архівів репресивних органів на пострадянському просторі. Наша країна відкрила ці документи для всіх охочих ще у квітні 2015 року із правом вільно їх копіювати та розповсюджувати.

Інформаційна довідка: 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті (ГДА УІНП)  створений в червні 2019 року на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Його завдання – пошук, прийом, формування, облік та зберігання архівних документів, а також забезпечення права на доступ до цієї інформації. Директором Архіву національної пам`яті є Ігор Кулик.

У червні 2019 року Уряд передав  інституції частину будівлі на вул. Пухівській, 7, у Києві, площею 11 000 кв. м. Саме тут планується розміщення Архіву національної пам’яті, де буде зосереджено орієнтовно 4 млн. справ.

За півроку Архів національної пам`яті отримав позитивний експертний звіт на вже розроблену проектну документацію і був готовий почати реконструкцію споруди. Однак наразі, через ухвалення Верховною Радою змін до Державного бюджету на 2020 рік, в ГДА УІНП вилучили всі кошти на реконструкцію приміщень в сумі 57,6 млн. грн. Тож на певний час реконструкція будівлі Архіву національної пам`яті поставлена на паузу.

 

Наталя Толуб

Схожі публікації
НовиниСуспільство

В Угорщині натякнули на відновлення блокування євроатлантичної інтеграції України

НовиниСуспільство

Москва не хоче додаткових зовнішніх ініціатив щодо Донбасу

ОпініяСуспільство

Поствиборчі нотатки: чому була низькою явка в Україні?

НовиниСуспільство

Суд зняв очільника Національного антикорупційного бюро України