Зупиніть «Північний потік-2», закликають на Заході і в Україні

Група високопосадовців і колишніх чиновників та експертів з обох сторін Атлантики підписала відкритий лист із закликом до Єврокомісії та урядів західних країн, України, Грузії та Молдови «негайно вжити заходів для зупинки трубопроводу «Північний потік-2», який підтримується Кремлем. Серед 114 підписантів – експосли США, члени національних парламентів ЄС та Європарламенту, також українські політики.

Автори листа зазначають, що російський уряд брав участь у «багатьох зловмисних діях, спрямованих на порушення ліберально-демократичних норм у Європі та Північній Америці». За їхніми словами, нещодавнє отруєння Алєксєя Навального показує, що Москву не стримували дії Заходу. Вони вважають, що «Північний потік-2» підриває трансатлантичні відносини та ідею європейської єдності, що проєкт різко суперечить інтересам Європи та що його «спрямовано на підрив економічної та стратегічної безпеки України, в той час як Росія веде гібридну війну задля дестабілізації цієї держави». Про угоду з «Газпромом» на Новий рік про гарантування транзиту газу на найближчі 5 років підписанти кажуть так: «сьогодні немає такої угоди, підписаної росіянами, що коштує дорожче паперу, на якому вона написана». Вони нагадують про необхідність диверсифікації енергетичної інфраструктури, «що передбачає відступ від нинішньої надмірної залежності від маршрутів, що домінують у Росії. «Північний потік-2» спрямовано на протилежне».

У листі також вказується, що такі проєкти, як “Північний потік-2”, використовуються Путіним для “збагачення підрядників, що мають тісні зв’язки з Кремлем”, а також “як засоби для Кремля для захоплення та корумпування колишніх західних чиновників”.

(Повний текст листа можна знайти тут).

Промоут Юкрейн попросив кількох підписантів – західних експертів високого рівня та членів Європарламенту – висловити свою думку щодо «Північного потоку-2» та спрогнозувати, чи лист змінить ситуацію.

Роланд Фройденштайн, директор з питань політики, Центр європейських досліджень Вільфріда Мартенса, Брюссель:

«Я підписав цей лист, оскільки після отруєння Навального дискусія щодо «Північного потоку-2» набрала обертів, навіть і особливо в Німеччині. Вперше канцлер Меркель та її міністр закордонних справ Маас від імені партнерів по соціал-демократичній коаліції публічно погрожували відкликати підтримку проєкту, який вони досі вважали суто комерційною справою. Важливо показати широку міжнародну критику трубопроводу. Нам потрібно зупинити “Північний потік-2”, який розроблено для  того, щоб послабити Україну, підірвати енергетичну безпеку ЄС, налаштувати держави-члени один проти одного, посилити контроль Кремля над частиною нашої еліти та наповнити кишені путінського оточення в Росії. Дедалі більше людей бачать послідовний та системний характер агресії Кремля всередині країни та за кордоном.

Один відкритий лист не зупинить трубопровід. Насправді уряд Німеччини відступився протягом останніх тижнів, цими днями трубоукладальне судно «Академік Черський» вперше за кілька місяців залишило свій порт на північному сході Німеччини, щоб продовжити будівництво. Але міжнародні протести повинні тривати. Єдиний спосіб зупинити проєкт зараз – це, мабуть, санкції США, які відлякують інвесторів «Потоку».

Раса Юкнявічєне, литовський євродепутат, фракція Європейської народної партії, колишній міністр оборони Литви:

«Нам потрібно відмовитися від проєкту «Північний потік-2». Чому? Тому що на гроші за газ кремлівський режим здатний розробити таку хімічну зброю, як «Новичок», щоб фінансувати такі операції, як отруєння Алєксєя Навального. Країни ЄС не можуть бути співучасниками. У цьому і в ряді інших дій винен Путін. Російській владі не можна довіряти розслідування. ЄС повинен очолити ініціативу щодо міжнародного розслідування отруєння Навального та порушення міжнародних зобов’язань Росії за допомогою хімічної зброї “.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник, Атлантична рада, ад’юнкт-професор, Джорджтаунський університет:

«Я виступаю проти «Північного потоку-2». Він не має комерційного обґрунтування і призначений лише для перенаправлення транзиту російського газу з України. Крім того, “Газпром” будує невиправдані трубопроводи за надмірними цінами, щоб збагатити підрядників, братів Ротенбергів та Геннадія Тимченка. А пропозиція надавати Німеччині спеціальні російські пільги через транзит газу є також спробою зламати солідарність ЄС.»

Вітольд Ващиковський, польський євродепутат, фракція Європейських консерваторів і реформістів, голова парламентської делегації Україна-ЄС:

«Я підписав лист з таких причин: «Північний потік-2» – це геополітичний проєкт, а не економічне підприємство. Його можна використовувати як політичний інструмент для шантажу країн Східної та Центральної Європи. Ми всі були свідками того, на що була здатна Росія під час, наприклад, української газової кризи 2009 року. Це також шкідливо для ідеї європейської солідарності та загрожує енергетичній безпеці Європи.

З бізнесом це не має багато спільного. Завершення проєкту «Потоку» підпорядкує західні ринки політично вмотивованим умовам постачання газу, накладеним Росією. Мета трубопроводу – не задовольнити потреби Європи в енергетиці, а навпаки, уникнути транзиту через Польщу чи Україну.

Сподіваюся, американські санкції допоможуть запобігти завершенню цього геополітичного та антиєвропейського проєкту. Нещодавнє отруєння Алєксєя Навального також повинно стати тривожним сигналом для Німеччини, оскільки ставлення Берліна до Москви вже давно було наївним, недалекоглядним і зумовленим прибутком.»

Андреас Умланд, дослідник у Шведському інституті міжнародних відносин:

«Скасування Євросоюзом проєкту «Північний потік-2» мало б не лише важливі практичні наслідки для геополітики Східної Європи. Також це було б дуже символічним актом того, що, нарешті, європейські країни зайняли позицію проти численних атак Росії на демократичний розвиток та міжнародне право в Європі.»

Якуб Янда, виконавчий директор Центру європейських цінностей, Прага:

«Зрозуміло, що німецький уряд ухвалив рішення щодо «Північного потока-2», надаючи перевагу комерційним інтересам перед власною довірою до своїх союзників. Німецький уряд втратив значну частину довіри своїх союзників у Центральній та Східній Європі, оскільки стало очевидним, що його власний наратив про те, що «Північний потік-2» – це суто комерційний проєкт» взагалі не відповідає дійсності, воно має багато геополітичних та безпекових наслідків, включаючи збільшення операцій з захоплення російської еліти на території Німеччини. Ми сподіваємось, що лист посилить громадський тиск на німецький уряд, щоб він прокинувся і вчинив правильно.»

Наталія Річардсон