Познайомитися з різними напрямками сучасного українського живопису та скульптури, але також подивитися на старовинний одяг українців – таку можливість надає мистецька подія на центральній площі бельгійського містечка Брюгге. Художниця родом з України та засновниця Культурного центру України в Бельгії Світлана Лебіга вже втретє організовує тут Тиждень українського мистецтва, який проходить за сприяння українського посольства у Брюсселі.

На виставці представлено роботи понад 70 українських митців з різних регіонів України та інших країн світу. Пані Лебіга каже, що прагне таким чином показати європейцям сучасну культуру та мистецтво України. Яскравість, талановитість, майстерність – ось головні риси, що притаманні всім експонатам.

Проєкт «Червона тонка лінія» створила, разом з 10 іншими художниками зі Східної України, Олена Клочко з Бахмута Донецької області, що за 20 кілометрів від лінії розмежування.  «Представлені твори пов’язані не напряму з війною, а з процесом переосмислення місцевих жителів того,  як можна себе трансформувати через весь цей конфлікт, катастрофу і справді стати частиною світу і Європи. А не тієї окремої системи, з якимось своїм мисленням, зрозумілим тільки для себе, – розповідає Олена Клочко у коментарі для Промоут Юкрейн. – Наприклад, для світового кіно у нас одні оцінки, дуже високі. А для нашого свої оцінки, які розуміємо тільки ми. Подвійна система координат. Вона мене з дитинства напружувала. І тут бачу, що так воно далі і йде, що кров ллється, жах узагалі, скільки жертв, а все одно подвійна система залишається».

Окрім пані Клочко, у «Червоній тонкій лінії» беруть участь відомі художники Сергій Захаров,  Дмитро Коломойцев, Петро Антип, Денис Адушкін, Алан Майер, скульптори Микола Бірючинський, Роман Мінін та Антон Логов, фотохудожник Саша Джантіміров. Сергій Захаров привіз до Брюгге серед іншого свій графічний роман «Діра». 2014 року митець створив арт-проєкт, який заполонив Донецьк карикатурами на представників окупаційної влади. За що пана Захарова тримали два місяці в підвалах в ізоляції, і про своє ув’язнення художник розповів у малюнках, які увійшли у книжку. Іншу трагедію пережив скульптор Бірючинський, якого вигнали з його рідного дому в Горлівці. Туга за рідними місцями вилилася в скульптуру «Одіссей», митець ототожнює себе з цим мандрівником, який прибуває на Ітаку й повертає собі своє царство.

Власниця галереї у Празі Art Master, колишня киянка Юлія Шумейко привезла на артподію у Брюгге роботи відомих українських майстрів, серед яких: Едуард Бєльський (нині мешкає у Словенії), Роман Зузук (живе у Канаді), львівське подружжя Ніна та Сергій Резніченки, Михайло Микора, що нині є пражанином, та Саша Репка з Криму. Про одного з них – окрема розповідь: «Михайло Микора працює у техніці енкаустика. Це техніка, яку абсолютно всі студенти вивчають у художніх вишах, але реально у роботі дуже мало хто це використовує, – каже пані Шумейко. – Чому? Тому що для написання картин за допомогою техніки енкаустика береться дуже-дуже гарячий бджолиний віск, туди додається певний пігмент, щоб був колір. І далі художник не має жодного шансу на помилку. Бо він цим розпеченим воском має намалювати дуже швидко. Не буде шансів, як у живопису, щось переписати чи підрівняти. Це майстерність дуже-дуже високого рівня. Михайло Микора – єдиний художник, якого я знаю, що до сьогодні працює в цій техніці».

На Тижні українського мистецтва представлено й цілий музей – мова про «Музей сучасного українського мистецтва Корсаків» з Луцька, рівень якого фахівці оцінюють як світовий. Відвідувачі виставки у Брюгге можуть побачити «Констеляцію» – експозиційний напрямок культурно-мистецького проєкту «Дифузія», який досліджує основи сучасного українського мистецтва. Розповідає Олена Наїдко, кураторка проєкту: «Для даної експозиції ми підібрали художників, які презентують творчість України дуже широко, тому що тут є сім мистецьких осередків. Є твори з Харкова, з Дніпра, зі Львова, з Києва, з Одеси… Концепцію створено таким чином, що кожен глядач може побачити, як розвивалося мистецтво в Україні, який створювався діалог між різними художниками та поколіннями. Тобто, тут є роботи й старших художників, і зовсім молодих, є твори метрів українського мистецтва. І це все створюється для того, щоб підкреслити різноплановість українського мистецтва, підкреслити, наскільки воно сучасне, андеграундне та унікальне. Наш музей знімає ореол ортодоксальності, руйнує стереотипи про музеї…»

Nadia Halaburda ArtНа артподії у центрі Брюгге можна не тільки побачити сучасне українське мистецтво, але й зазирнути в минуле: ознайомившись із великою колекцією старовинного одягу, зібраною народженої у Бельгії українкою Надією Галабурдою та її трьома сестрами. Вони почали створювати колекцію вишиванок ще в далекому 1983 році, вишивають і самі, чому свого часу навчилися у своєї мами. Нині в їхній колекції нараховується близько 15 повних строїв і 60 вишитих вручну сорочок. На Заході про вишиванки, «генетичний код» України, знають не так уже й багато людей, і Надія Галабурда, яка мешкає нині у німецькому Мюнхені, каже, що український національний одяг слід більше пропагувати. Втім, як і все українське мистецтво. Виставка у Брюгге робить у це, може, невеликий, але вагомий внесок.

Yana Hudzan Art Яна Гудзан та її картина “Червоний килим”
Sergiy Zakharov Book Сергій Захаров зі своїм графічним романом “Діра”
Svitlana Lebiga ArtСвітлана Лебіга, організаторка Тижня українського мистецтва
Dmytro Kolomoitsev ArtКартини Дмитра Коломойцева
Denys Adushkin ArtКартина Дениса Адушкіна
Roman Zuzuk ArtКартини Романа Зузука
Eduard Bielskiy ArtКартина Едуарда Бєльського
Vasyl Luchkiv ArtКартина Василя Лучківа
Sasha Repka ArtКартина Саші Репки
Sergiy Reznychenko ArtКартина Сергія Резниченка
Nina Reznychenko ArtКартина Ніни Резниченко
Mykhaylo Mykora ArtКартина Михайла Микори
Olena Naidko ArtКураторка Олена Наїдко на фоні картини Івана Турецького
Ruslan Tremba ArtРобота Руслана Тремби

 

Наталя Річардсон, з Брюгге

Всі Новини ›